Самохідний артилерійський дивізіон воює з техніки, яка потребує постійного ремонту, зв’язку й розхідників. Командир дивізіону бачив це щодня: заявка йде по інстанціях тижні, а комплект потрібен зараз.
Спершу збирали всередині — між побратимами, родинами, знайомими. Купували конкретне: антени, акумулятори, ремонтні набори. Коли стало ясно, що так можна закривати потреби не одного підрозділу, оформили фонд офіційно — щоб донор бачив документи, а не обіцянки.
Віктор веде операційну частину: збори, рахунки, акти, звіти. Ірина відповідає за комунікацію — щоб кожна закупівля була видима.
Ми не маємо приймальні й не тримаємо штат. Усе, що збираємо, іде на потреби, а не на структуру.
«Купуємо те, що просить підрозділ. Показуємо, що купили» — з цього правила фонд починався і за ним працює далі.
Народилася в Конотопі. Закінчила Ніжинський державний університет, факультет психології, працювала вихователькою в дитячому садку, зараз — менеджерка з продажу новобудов. Понад двадцять років працює з людьми й комунікацією.
Магістр соціальної роботи, бакалавр соціології, аспірант Ніжинського державного університету. Менеджер освітніх і гуманітарних проєктів, відповідає за операційну роботу, документи, звітність та комунікацію з партнерами.
Магістр комп’ютерних мереж і систем, понад 10 років у маркетингу, дизайні, SMM і таргеті. Веде комунікацію фонду та публікації звітів у соцмережах.
Кандидатка політичних наук, досвідчена грантрайтерка, має понад 5 років експертизи в управлінні проєктами. Відповідає за пошук донорських програм, розробку проєктних заявок, опрацювання бюджетів та грантовий супровід ініціатив фонду.
